ПОГЛЯД В ІСТОРІЮ
Гуманістична система роботи з дошкільнятами, розроблена відомим італійським ученим-антропологом, фізіологом і психологом Марією Монтессорі понад 100 років тому, переконливо довела свою науковість і ефективність. У більш ніж 120 країнах світу успішно працюють і користуються популярністю Монтессорі-заклади. Поширеність системи Монтессорі може слугувати певним культурним індикатором демократичності соціуму, тож відновлення інтересу до неї у вітчизняній педагогіці варто розглядати як свідчення інтеграції українського суспільства в світовий цивілізаційний процес.
Метод Монтессорі викликав жвавий інтерес педагогів і освіченої громадськості ще за часів його творення. Щоб ознайомитися з ним, педагоги їздили до Риму. В Україні його пропагувала Наталя Лубенець, перший головний редактор часопису “Дошкільне виховання”. У 1914 р. в цьому журналі з’явилася низка її статей про нову систему, а в 1915 р. вийшла друком монографія “Фребель і Монтессорі”.
Видатний український педагог того часу Софія Русова, котру окремі дослідники називають “українською Монтессорі”, характеризувала цю систему як “справді наукову, таку, що заслуговує на цілковиту довіру”. У своїй праці “Дошкільне виховання” (1918 р.) вона описала і проаналізувала роботу будинків дитини за методом Марії Монтессорі.
Сутність педагогічної теорії Монтессорі дуже проста — виховання має бути індивідуальним і спиратися на спостереження за дитиною. Жодного тиску, втручання, окрику, покарання. Воля маляти може обмежуватися лише інтересами колективу. Протидіяти дозволено лише тим проявам, які можуть образити іншого чи зашкодити комусь. Дитину треба вміти чимось зайняти. А от чим, як і скільки? Саме для цього спеціально розроблено Монтессорі-матеріал (нині він виготовляється промисловістю, здебільшого в Нідерландах). Але найголовніше — потрібний спеціально підготовлений учитель з певними, чітко визначеними професійними та суто людськими якостями.
Після розпаду СРСР, 1 вересня 1992 р. з ініціативи керівництва Творчої спілки вчителів України у Києві, не без труднощів і лише завдяки втручанню парламентської комісії та Президента, було відкрито першу в Україні школу Монтессорі (для дітей від 3 до 7 років).
Школа не лише плідно співпрацює з Міжнародним товариством Монтессорі (АМS), Монтессорі-товариством Італії, Принстонським центром з підготовки Монтессорі-вчителів та педагогами цього напряму з різних країн, а й активно поширює прогресивну методику серед вітчизняних педагогів. Як результат, практично в усіх областях України відкрито Монтессорі-заклади, створено обласні Монтессорі-осередки, які 1997 року були об’єднані в громадську організацію “Всеукраїнська асоціація Монтессорі-вчителів”. На базі школи пройшли навчання понад 500 педагогів, 60 осіб отримали сертифікати про здобуття кваліфікації Монтессорі-вчителя.
УКРАЇНСЬКА МОДЕЛЬ ШКОЛИ МОНТЕССОРІ
За понад 20 років роботи створено українську модель школи Монтессорі, адаптовану до потреб, менталітету, культури, звичаїв та традицій українського народу. Вона має певні особливості.
- Модель спирається на тисячолітній досвід української освіти, зокрема становлення гуманістичної педагогіки, позначеної великими іменами — від Володимира Мономаха і Григорія Сковороди до Костянтина Ушинського, Антона Макаренка і Василя Сухомлинського.
- Освіта здійснюється в органічній єдності з мистецтвом. Душа українця дуже лірична. Їй притаманний природний потяг до пісні, танцю, образотворчого мистецтва. Тож навчальні плани школи насичені предметами естетичного циклу. Є у школі Монтессорі свій танцювальний ансамбль, театральний гурток, хор, студія живопису.
- Пріоритетним напрямом є фізичне здоров’я дітей. Розвиваючи ідеї Монтессорі, ми по крупицях збираємо цінний досвід збереження та відновлення здоров’я дітей, розробляємо здоров’язбережувальні освітні технології.
- Молода держава з величезним потенціалом, Україна має інтегруватися в світове та європейське співтовариство. Тому й батьки, і суспільство загалом зацікавлені у створенні ефективної сучасної системи освіти, в основі якої лежать дві складові — інформаційно-комунікаційні технології та полілінгвістичність. У школі Монтессорі з 3-4 років вивчаються англійська й італійська мови; тут створено сучасний комп’ютерний клас, де діти вже з трьох років ознайомлюються з інформаційними технологіями, а починаючи з 1-го класу початкової школи тут викладають експериментальні курси “Комп’ютерна грамотність” і “Сходинки до інформатики”.
- Гуманістична педагогіка проростала в умовах авторитарної системи освіти. Адже школа Монтессорі в Україні народилася в державному секторі освіти. Тоді українська освітня практика спиралася лише на філософію авторитарної педагогіки. Більшість педагогів віддавали перевагу методам пригнічення свободи особистості й не володіли належними знаннями у царині психології та фізіології дитини. Кадровий голод, жорсткий контроль держави — в таких умовах народжувалася українська модель Монтессорі-педагогіки.
Та, попри всі труднощі, добре насіння проросло і дало рясні сходи. Гуманістичні ідеї Марії Монтессорі зацікавили і пробудили думку багатьох педагогів, надихнули молоді сили на науковий і творчий пошук. Нині в Україні за цією системою працюють понад 150 освітніх закладів, серед яких державні дитячі садки; приватні школи; клуби дитячого розвитку; будинки для дітей-сиріт; медичні заклади, в яких розвивається така галузь Монтессорі-педагогіки, як Монтессорі-терапія.
Хоча глибоко за методикою, про яку йдеться, працюють лише в Монтессорі-закладах, вплив дитиноцентричних ідей видатного педагога на всю систему нашої дошкільної освіти неоціненний. Утверджується демократичний підхід до виховання та навчання, стає більш гуманним ставлення до дитини, її індивідуальних потреб та особливостей розвитку. А елементи методу Монтессорі давно застосовують у багатьох дитячих садках України.
ПРИНСТОНСЬКА ШКОЛА МОНТЕССОРІ
Принагідно хочу поділитися своїми враженнями від школи Монтессорі в американському місті Принстоні, зі співпраці з якою 20 років тому й розпочалося впровадження цієї прогресивної системи в Україні.
Завжди усміхнений учитель
У Монтессорі-педагогіку вчителі приходять з традиційних освітніх закладів, пройшовши попередньо навчання, що триває більше року, у спеціальних приватних центрах чи інститутах Монтессорі. За навчання вчитель платить 5–8 тисяч доларів, а звільнити його можуть за один день.
Атмосфера в учительському колективі дуже приємна. На обличчі кожного постійно живуть дві усмішки. Одна — стандартно-американська — від виховання, друга — щира та сердечна — від Монтессорі. Чоловіки серед учителів, на жаль, і тут рідкість. Роль учительської виконує затишне кафе, де колеги за чашечкою кави обмінюються новинами та враженнями.
Конфлікти? Звісно, бувають. Але розв’язуються вони теж з усмішкою, тихо й спокійно. Марша Стенсел, незбагненно енергійна директор школи, запросила бути присутнім на одній з нарад. Вона вирішила перевести вчительку з “ясельного” класу в молодший. Колектив запротестував — мовляв, та ще не готова до цієї роботи. Здавалося б, директор приватної школи що хоче, те й робить. Але Марша впродовж трьох годин з’ясовувала позиції сторін, м’яко схиляючи опонентів до свого рішення. Зрештою, погодилися на пробний рік.
Праця вчителя не з легких. О 8-й ранку він зустрічає своїх учнів біля порогу школи. Уроки проводять один за одним практично без перерви. Потім обід, прогулянка і знову заняття. Попрощавшись з дітьми, годині о 16-й, пилосос в руки — і вперед по суцільній килимовій підлозі. Після цього треба підготувати й розкласти матеріал до уроків наступного дня, і тільки потім можна сідати в автомобіль і повертатися додому, нерідко за 50 або й 100 кілометрів.
Батьки теж вчаться!
В інтелектуальному університетському містечку Принстоні представлена вся палітра найрізноманітніших навчальних закладів. Але найбільш престижний і дорогий серед них — школа Монтессорі.
Її можна відвідувати, ще... не народившись. Для майбутніх мам, а також батьків одно-дворічних малюків організовані спеціальні консультації. Є група і для малят до трьох років (по-нашому — ясельна). Спостерігати, як тут працюють з дітьми — велике задоволення. Щоправда, одна година такого задоволення коштує батькам 8 доларів.
Справжня школа починається з трьох років. Класи різновікові: від 3 до 6, від 7 до 9, від 10 до 12 і від 12 до 14 років. Найпопулярніші серед батьків — класи для дітей від 3 до 6 років. Плата за навчання у такій школі — 10–12 тисяч доларів на рік. Половина університетської!
Батьки також зобов’язані вчитися. Вони регулярно відвідують спеціальні заняття, конференції. Ось один із семінарів, на якому мені довелося побувати. Назва — “Кава з батьками”. Учасники — 22 мами. Тема — “Сімейні свята”.
Спочатку Джинні Кусак, директор центру навчання вчителів, розповідає, як можна відзначити, скажімо, Різдво. Потім усі збираються в групи по 3-4 особи і обмінюються досвідом, після чого представник від кожної групи переповідає найцікавіше з того, про що вони говорили.
Якщо хтось прийшов з дитиною, нею опікується черговий учитель. До речі, якщо хтось із батьків захоче “підглянути”, чим займається його школяр, — жодних проблем — підходь і дивися: двері напівскляні, туди видно, звідти — ні. Крім того, в кожному класі — телефон. Але телефонувати можуть тільки батьки.
Окрім канікул, двічі на рік по три дні дітей у школі немає — у цей час батьки зустрічаються з учителями тет-а-тет згідно з графіком. Порівнюють свої спостереження за розвитком дитини, обмінюються враженнями та побажаннями (оцінок, щоденників із записами тощо тут немає).
Маленька деталь. Братиків і сестричок тут розводять по різних класах. Вважається, що їм достатньо домашніх контактів, а в школі й у житті в кожного має бути власне коло спілкування.
І найважливіше: батьків, які порушують встановлені правила, позбавляють права водити дітей до цієї школи. А правила такі: вчасно сплачувати за навчання, відвідувати заняття для батьків, відпрацьовувати по 50 годин на рік на різних шкільних заходах. А найголовніше — дитина вдома має перебувати в такій самій атмосфері, як і в школі — не можна бити її, кричати на неї, принижувати її гідність. Навчання і виховання, за Монтессорі, має бути однаковим у школі й в родині. Відсутність такої єдності завдасть дитині шкоди. Не випадково понеділок в усіх класах починається з обговорення останніх вихідних. Послухав, що розповідають діти, і подумав: “Бідні батьки! Нічого не приховаєш у власному житті”.
Виховані й самостійні діти
Діти - милі. Дуже самостійні. Ніхто не гасає по школі, не штовхається, не галасує безтямно. Вранці старші зустрічають молодших, допомагаючи їм вийти з авто. І така увага помітна впродовж усього дня. Загалом діти ставляться одне до одного дуже дружньо, без суперництва і заздрощів. До речі, змагань у школі Монтессорі не практикують, тут узагалі не вживають слова “кращий” і “гірший”.
Один раз на місяць усі вбираються, як на бал, — костюмчики, біленькі сорочечки, “метелики”. Загалом американці вдягаються дуже недбало, і педагоги намагаються прищепити дітям смак до гарного одягу. У День патріотів школи всі приходять у білих фірмових светриках з написом “Prinston Montessori School”. В інший час одяг довільний, але обов’язково зручний.
Є у школі й діти-інваліди. Хтось пересувається на милицях, хтось - із палицею. Ставлення однолітків до них дружнє й уважне.
Загалом вихованці шкіл Монтессорі, йдучи до традиційних навчальних закладів, труднощів адаптації не відчувають. Вони привчені вчитися і, як правило, стають кращими в класі.
Якщо це урок, то що тоді перерва?
У класі 20 дітей і два вчителі. Не шукайте парт, їх тут немає. Є килимове покриття — можеш лежати. Є низький столик — можеш стояти навколішки. Сидіти теж можеш — є стіл і стільці. Хочеш — стій, хочеш — ходи класом. Треба до туалету — йди. Зголоднів — з’їж бутерброд. Хаос? Аж ніяк.
Діти розподілені на дві групи (не за віком, а за вміннями, швидкістю мислення). Вони отримують від учителя завдання, разом їх обговорюють. Учитель уважно спостерігає та ненав’язливо допомагає долати труднощі. Відчувши, що треба зробити паузу (здійнявся галас, діти стомилися), він стає посеред класу й мовчки піднімає руку. Усі збираються довкола. Отримують нове завдання або обговорюють зроблене.
Запам’ятався такий епізод. Діти вивчали планети Сонячної системи спочатку на рухливій моделі. Потім вони отримали ролі планет, стали у визначеній послідовності, і вся “Сонячна система” прийшла у веселий, але цілковито відповідний науці рух.
Дивимося зошити. Пишуть олівцями. Чому? Щоб відразу стерти помилку і не фіксувати її в пам’яті.
Учитися ніколи не рано
Питання суперечливе. У деяких педагогічних системах вважається, що до 9 років дітей не можна інтелектуально завантажувати. Але Марія Монтессорі розробила чудову технологію навчання маленьких дітей письма, читання, математики. І вони, захоплені діяльністю, почуваються цілком комфортно. Ось клас від 3 до 6. Діти — як мурахи. Увесь час чимось зайняті: ріжуть, клеять, фарбують. У Монтессорі-методиці можна використовувати все, що є під руками. До речі, перше, що вражає, — відсутність іграшок. Тут усе роблять по-дорослому — миють руки, вдягаються, повертають речі на свої місця.
Ось маля років чотирьох ставить на папір... печатку. Це зміцнює дрібні м’язи руки. А три маленькі томи сойєри ретельно фарбують у зелений колір коробки. Вони вже схожі на крокодильчиків, але доведуть справу до зеленого кінця. Таке тренування пальців — чудовий спосіб підготувати руку до письма.
Дуже багато матеріалів та вправ для формування уявлень про геометричні форми, міри ваги й довжини, і... зовсім приголомшливий посібник — щоб навчитися відчувати час! У дітей є стрічки з власних фото: після народження, у рік, два, три... Як багатосерійний фільм. А ось на підвіконні скляна призма з водою. І сонячні промені, проходячи крізь неї, малюють на стіні величезну яскраву веселку.
Непомітно проминуло кілька годин, і ось усі збираються на музичний урок. Попереду Майкл, сьогодні він поведе клас. Завтра — хтось інший. І так усі по черзі бувають і першими, й останніми.
Учителька музики Пат — сама чарівність. У класі справжній музей музичних інструментів. За урок кожен з них проспіває свою чарівну мелодію, а діти — пісеньки. Пат говорить: “Піснею і музикою завжди можна відвернути дитину від нерозумних витівок”. Ось кожен надів на ногу дзвіночки, у руці брязкальце. Диво-оркестр вийшов! Наприкінці уроку Пат стає біля входу на одне коліно, називає ім’я учня. Той підходить. Учителька прощається з ним за руку, каже щось приємне. І так з кожним.
Час прощатися зі школою Монтессорі у Принстоні і нам...
Сюжет з майбутнього
Україна. Діти ходять до школи. До якої хочуть. У жодній немає принизливого порівняння “кращих” і “гірших”, немає неприємних оцінок, страху перед записами в щоденник. Немає фарингіту та неврозу в учителів. Всі усміхнені, щасливі.
Я глибоко переконаний, що такі школи у нас будуть. Адже садки вже є. Українську модель школи Монтессорі знають і визнають фахівці США, Нідерландів, Швейцарії, Канади. Будемо рости, вчитися, розвиватися й поширювати ідеї гуманної педагогіки.
Цього літа виповнилося 20 років унікальному україно-американському освітньому проекту розвитку педагогічної системи Марії Монтессорі. За цей час 17 педагогів Київської школи пройшли підготовку в центрі Монтессорі в Принстоні та отримали міжнародні сертифікати. Проведено десятки конференцій, щорічні практикуми, видано журнали “Вісник Монтессорі”, встановлено професійні та надзвичайно дружні людські стосунки між Монтессорі-вчителями України і Сполучених Штатів Америки. З цього приводу в Принстоні пройшла онлайн-конференція, в якій, крім принстонських і київських, взяли участь Монтессорі-педагоги ще з десятків країн світу. Досвід співпраці освітян України і США стає надбанням світового Монтессорі-товариства.
А головне — паростки гуманістичної системи Марії Монтессорі проросли на освітянській ниві України.